Стаття 1. Визначення понять

У цьому законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) Нова редакція Конституції України - оновлений текст чинної Конституції України шляхом внесення змін до її положень, що встановлюють засади конституційного ладу в Україні, закріплені в розділах І, ІІІ і ХІІІ Конституції України.
2) Конституційна Асамблея України (далі Конституційна Асамблея) - форма і орган представництва волі народу щодо визначення або уточнення засад конституційного ладу в Україні при підготовці (доопрацюванні) нової редакції Конституції України.
 

Стаття 2. Етапи підготовки (доопрацювання) і затвердження нової редакції Конституції України

1. Етапи підготовки (доопрацювання) нової редакції Конституції України включають:

1. ініціювання підготовки (прийняття) нової редакції Конституції України;
2. обрання Конституційної Асамблеї;
3. підготовка (доопрацювання) нової редакції Конституції України Конституційною Асамблеєю;
4. проходження проектом нової редакції Конституції України процедур розгляду, встановлених розділом ХІІІ Конституції України з винесенням проекту нової редакції Конституції України на всеукраїнський референдум для затвердження.

2. Ініціювання підготовки (прийняття) нової редакції Конституції України здійснюється при наявності однієї з таких підстав:

1. в результаті проведення відповідного до Закону всеукраїнського референдуму за народною ініціативою (народною вимогою) і отримання позитивної відповіді на такі питання:
   1. «Чи висловлюєтесь Ви за необхідність прийняття нової редакції Конституції України?»
   2. «Чи згодні Ви з тим, що нова редакція Конституції України має бути підготовлена всенародно обраною Конституційною Асамблеєю України?»
   3. «Чи вважаєте Ви, що підготовлена Конституційною Асамблеєю України нова редакція Конституції України підлягає винесенню на всеукраїнський референдум для затвердження?»
2. при поданні до Верховної Ради України Президентом України проекту нової редакції Конституції України, що передбачають внесення змін до її розділів І, ІІІ, ХІІІ;
3. при поданні до Верховної Ради України не менш як двома третинами від Конституційного складу Верховної Ради України проекту нової редакції Конституції України, що передбачає внесення змін до її розділів І, ІІІ, ХІІІ.

3. Після обрання Конституційної Асамблеї відповідно до результатів всеукраїнського референдуму, проекти нової редакції Конституції України, подані Президентом України та (або) відповідною кількістю народних депутатів України, підлягають опрацюванню Конституційною Асамблеєю з метою підготовки остаточного проекту нової редакції Конституції України.
 

Стаття 3. Конституційна Асамблея

1. Склад Конституційної Асамблеї - триста народних обранців.

2. Обрання Конституційної Асамблеї здійснюється в порядку, визначеному розділом ІІ цього Закону.
Правовою основою оголошення Центральною виборчою комісією початку виборчого процесу до Конституційної Асамблеї, є Указ Президента України про вибори Конституційної Асамблеї. Якщо Президент України протягом п’ятнадцяти днів після оголошення результатів всеукраїнського референдуму, яким передбачено всенародне обрання Конституційної Асамблеї, не підпише Указ про її вибори, Центральна виборча комісія об’являє про початок процесу виборів до Конституційної Асамблеї на виконання волі народу, вираженої за результатами всеукраїнського референдуму, проведеного відповідно до вимог частини ІІІ статті 2 цього Закону.

3. Строк повноважень Конституційної Асамблеї – один рік.

Стаття 4. Повноваження Конституційної Асамблеї

До повноважень Конституційної Асамблеї належить:
1) розробка проекту нової редакції Конституції України у разі проведення всеукраїнського референдуму, яким підтверджено необхідність розробки нової редакції Конституції України;
2) доопрацювання проекту нової редакції Конституції України у разі ініціювання прийняття нової редакції Конституції України Президентом України або не менш як дві третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України;
3) прийняття рішення про винесення проекту нової редакції Конституції України на затвердження всеукраїнським референдумом у випадку, передбаченому цим Законом;
4) підготовка проектів Законів України, які відповідно до Конституції України мають визначати підстави, межі та способи здійснення повноважень органами та суб’єктами державної влади.
 

Стаття 5. Принципи діяльності Конституційної Асамблеї

Діяльність Конституційної Асамблеї ґрунтується на принципах:
1) народовладдя - забезпечення реалізації українським народом установчої влади;
2) верховенства права - діяльності по забезпеченню прав і свобод людини і громадянина;
3) законності - діяльності у межах та в порядку, визначених Конституцією України та законами України;
4) гласності та відкритості - проведення роботи Конституційної Асамблеї відкрито, забезпечення залучення громадськості до процесу підготовки, обговорення і прийняття рішень, обов’язкового оприлюднення всіх рішень Конституційної Асамблеї;
5) незалежності - здійснення повноважень самостійно, незалежно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
6) професіоналізму - обрання до складу Конституційної Асамблеї громадян з високим рівнем професійної підготовки, освіти, високим почуттям відповідальності, підготовки проекту з дотриманням вимог законодавчої техніки, урахуванням демократичних світових стандартів та досягнень вітчизняної науки.
 

Стаття 6. Правові засади діяльності Конституційної Асамблеї

1. Організація виборів, повноважень і порядок діяльності Конституційної Асамблеї визначаються цим Законом та Законом України «Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України» (за аналогією), а також рішеннями Конституційної Асамблеї.
2. У відповідності до цього Закону Конституційна Асамблея приймає акти з метою належної організації виконання своїх повноважень.
 

Стаття N. Статус народних обранців

1. Народний обранець - обраний відповідно до цього Закону представник українського народу до Конституційної Асамблеї і уповноважений ним протягом строку повноважень Конституційної Асамблеї реалізовувати установчу владу українського народу шляхом участі в підготовці нової редакції Конституції України.
2. Народним обранцем може бути обрано громадянина України, який на день виборів до Конституційної Асамблеї досяг двадцяти п’яти років, вільно володіє державною мовою та має право голосу.
3. Для забезпечення незалежної від безпосереднього державного впливу органів та посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування діяльності Конституційної Асамблеї вважати недоцільною участь названих осіб у виборах до Конституційної Асамблеї.
4. До повноважень народного обранця належить:

1. участь у пленарних засіданнях Конституційної Асамблеї та роботі її органів;
2. підготовка і подання пропозицій до проекту нової редакції Конституції України;
3. право на виступи, участь в обговореннях питань на пленарних засіданнях Конституційної Асамблеї та її органів;
4. викладення окремої думки як додатку до рішень робочої комісії Конституційної Асамблеї та до остаточного проекту нової редакції Конституції України;
5. інші повноваження, передбачені актами, що регламентують діяльність Конституційної Асамблеї.

5. Народний обранець зобов’язується не претендувати на обрання (або призначення) на посади в органах державної влади протягом п’яти років після затвердження всеукраїнським референдумом нової редакції Конституції України, підготовленої за його участі Конституційною Асамблеєю.
6. На час виконання народними обранцями своїх повноважень їм забезпечуються належні житлові умови. Народним обранцям виплачується щомісячне утримання, розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.
7. Народні обранці здійснюють свої повноваження на постійній основі.
8. Держава створює необхідні умови для ефективного здійснення повноважень народними обранцями і гарантує недопущення втручання до їх діяльності будь-яких органів чи осіб.
9. Народний обранець під час реалізації свої повноважень зобов’язаний дотримуватись Конституції України, Законів України, загальновизнаних норм моралі.
10. На час виконання народними обранцями своїх повноважень за ними зберігається їх попереднє місце роботи (посада).
 

Стаття N. Набуття повноважень народними обранцями та Конституційною Асамблеєю

1. Повноваження народних обранців починаються з моменту їх реєстрації Центральною виборчою комісією за результатами виборів.
2. Повноваження Конституційної Асамблеї починаються після реєстрації Центральною виборчою комісією не менше двох третин від складу Конституційної Асамблеї в день першого пленарного засідання Конституційної Асамблеї.
 

Стаття N. Припинення повноважень Конституційної Асамблеї і народного обранця

1. Повноваження Конституційної Асамблеї припиняються у відповідне число відповідного місяця останнього року строку, визначеного статтею 3 цього Закону.

2. Повноваження народного обранця припиняються одночасно з припиненням повноважень Конституційної Асамблеї.

3. Повноваження Конституційної Асамблеї припиняються достроково, якщо за це рішення проголосує не менше двох третин від складу Конституційної Асамблеї.

4. Повноваження народного обранця припиняються достроково у разі:

1. складення повноважень за його особистою заявою;
2. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
3. визнання його судом недієздатним або безвісті відсутнім;
4. припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;
5. його смерті.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного обранця у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої цієї статті, приймається Конституційною Асамблеєю.

У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного обранця, визнання народного обранця недієздатним або безвісті відсутнім його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного обранця - з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.
 

Стаття N. Перше засідання Конституційної Асамблеї

1. Конституційна Асамблея збирається на перше засідання не пізніше, ніж на п’ятнадцятий день після реєстрації Центральною виборчою комісією не менше двох третин складу Конституційної Асамблеї, встановленого цим Законом.

2. Перше засідання Конституційної Асамблеї відкриває найстарший за віком народний обранець, який веде пленарні засідання Конституційної Асамблеї до обрання Голови Конституційної Асамблеї.
 

Стаття N. Голова Конституційної Асамблеї та його заступники

1. Голова Конституційної Асамблеї обирається Конституційною Асамблеєю на строк її повноважень таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з числа народних обранців.

2. Кандидатури на посаду Голови Конституційної Асамблеї висуваються на пленарному засіданні Конституційної Асамблеї народними обранцями. Народний обранець може висунути власну кандидатуру для обрання на посаду Голови Конституційної Асамблеї.

3. Головою Конституційної Асамблеї вважається обраним кандидат, який отримав більшість голосів народних обранців від встановленого цим Законом складу Конституційної Асамблеї.

4. Голова Конституційної Асамблеї пропонує кандидатури на посади двох заступників Голови Конституційної Асамблеї. Обраним заступником Голови Конституційної Асамблеї вважається кандидат, який отримав більшість голосів народних обранців від складу Конституційної Асамблеї, встановленого цим Законом.

5. Голова Конституційної Асамблеї, його заступники можуть бути в будь-який час відкликані з посад:

1. за їх особистою заявою;
2. у зв’язку з незадовільним виконанням повноважень на письмову вимогу не менше третини народних обранців від складу, встановленого цим Законом;
3. через інші обставини, що унеможливлюють виконання ними своїх повноважень.

Стаття N. Повноваження Голови Конституційної Асамблеї та його заступників

1. Голова Конституційної Асамблеї:

1. організовує роботу Конституційної Асамблеї;
2. веде засідання Конституційної Асамблеї;
3. представляє Конституційну Асамблею;
4. пропонує Конституційній Асамблеї кандидатури на посади заступників Голови Конституційної Асамблеї;
5. координує діяльність робочих груп Конституційної Асамблеї;
6. організовує роботу секретаріату Конституційної Асамблеї та здійснює контроль за його діяльністю;
7. підписує акти, прийняті Конституційною Асамблеєю;
8. забезпечує оприлюднення рішень Конституційної Асамблеї;
9. організовує розробку нової редакції Конституції України;
10. організовує доопрацювання проектів нової редакції Конституції України, поданих суб’єктами законодавчої ініціативи;
11. виконує інші повноваження.

2. Заступники Голови Конституційної Асамблеї виконують окремі повноваження Голови Конституційної Асамблеї за розподілом повноважень за його рішенням.

3. У разі відсутності Голови Конституційної Асамблеї або неможливості виконання ним своїх повноважень його повноваження виконує старший за віком заступник Голови Конституційної Асамблеї.
 

Стаття N. Рада Конституційної Асамблеї

1.Рада Конституційної Асамблеї - постійно діючий консультативно-дорадчий орган, до складу якого входять за посадою:

1. Голова Конституційної Асамблеї (Голова Ради)
2. Заступники Голови Конституційної Асамблеї;
3. Голови робочих комісій Конституційної Асамблеї.

2. Рада Конституційної Асамблеї:

1. узгоджує план роботи Конституційної Асамблеї;
2. організовує розгляд питань за пленарних засіданнях Конституційної Асамблеї;
3. вносить пропозиції щодо скликання позачергового засідання Конституційної Асамблеї;
4. розглядає питання щодо вжиття заходів по забезпеченню присутності народних обранців на пленарних засіданнях;
5. здійснює інші повноваження, визначені Конституційною Асамблеєю

Стаття N. Робочі комісії Конституційної Асамблеї

1. Робочі комісії Конституційної Асамблеї (далі - робочі комісії) - органи Конституційної Асамблеї, які утворюються з числа народних обранців для підготовки (доопрацювання) нової редакції Конституції України з окремих напрямків, попереднього розгляду окремих питань, роботи над законопроектами.

2. Робочі комісії обираються Конституційною Асамблеєю на строк її повноважень і підзвітні їй. Робочі комісії обирають зі свого складу Голову, його заступників і секретаря комісії.

3. Діяльність робочих комісій координується Головою Конституційної Асамблеї та його заступниками.

4. До роботи робочої комісії можуть залучатися народні депутати України, вчені та інші фахівці за їх згодою.
 

Стаття N. Основні функції робочих комісій Конституційної Асамблеї

Робочі комісії здійснюють:
1) опрацювання нової редакції Конституції України у визначених Конституційною Асамблеєю напрямках;
2) попередній розгляд та підготовку висновків щодо проекту нової редакції Конституції України;
3) доопрацювання проекту нової редакції Конституції України;
4) узагальнення зауважень і пропозицій, що надійшли до проекту нової редакції Конституції України.
 

Стаття N. Види рішень Конституційної Асамблеї

1. Рішенням Конституційної Асамблеї є акти Конституційної Асамблеї, а також процедурні та інші рішення, які заносяться до протоколу пленарних засідань Конституційної Асамблеї.

2. Акти Конституційної Асамблеї приймаються у формі постанов, резолюцій, заяв, звернень.

3. Рішення Конституційної Асамблеї приймаються більшістю голосів від складу Конституційної Асамблеї, встановленого цим Законом, окрім рішень з процедурних питань.

Стаття N. Основні форми роботи Конституційної Асамблеї

1. Конституційна Асамблея проводить свою роботу сесійно. Сесії є черговими та позачерговими.

2. Сесії Конституційної Асамблеї складаються з пленарних засідань Конституційної Асамблеї, засідань робочих комісій, що проводяться у період між пленарними засіданнями, зустрічей народних обранців з об’єднаннями громадян, в засобах масової інформації, зустрічей з окремими громадянами.

3. Відкриття сесії Конституційної Асамблеї оголошується головуючим на пленарному засіданні, закриття сесії - по завершенні останнього пленарного засідання.
 

Стаття N. Пленарні засідання Конституційної Асамблеї

1. Пленарні засідання Конституційної Асамблеї є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин від складу Конституційної Асамблеї, визначеного цим Законом.

2. Пленарні засідання Конституційної Асамблеї проводяться відкрито

3. Пленарні засідання Конституційної Асамблеї веде Голова Конституційної Асамблеї , а в разі його відсутності - старший за віком його заступник.

4. Рішення Конституційної Асамблеї приймаються винятково на пленарних засіданнях після обговорення питання шляхом особистого поіменного голосування розгляду питань і прийняття рішень встановлюються Конституційною Асамблеєю.

5. Порядок проведення засідань Конституційної Асамблеї, їх стенографування і оформлення протоколом, процедура підготовки та прийняття рішень Конституційної Асамблеї визначаються по аналогії з порядком, встановленим Регламентом Верховної Ради України, затвердженим Законом України «Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України».
 

Стаття N. Засідання робочих комісій Конституційної Асамблеї

1. Засідання робочої комісії Конституційної Асамблеї є повноважним, якщо на ньому присутні не менше половини народних обранців від її складу.

2. У засіданнях робочих комісій можуть брати учать з правом дорадчого голосу запрошені народні депутати України, залучені до роботи комісії вчені та інші фахівці за їх згодою.

3. Засідання робочої комісії Конституційної Асамблеї веде голова робочої групи, а у разі його відсутності - заступник.

4. Рішення робочої групи приймаються виключно на її засіданнях після обговорення питань шляхом особистого голосування народних обранців більшістю голосів народних обранців від загального складу робочої групи.

5. Засідання робочої групи стенографується і оформлюється протоколом, який підписує головуючий на засіданні.

6. Порядок проведення засідань робочої групи, процедурні питання діяльності робочої групи визначаються по аналогії з порядком, визначеним Законом України «Про комітети Верховної Ради України»
 

Стаття N. Попередня підготовка (доопрацювання) та розгляд проекту нової редакції Конституції України

1. Проект нової редакції Конституції України попередньо розробляється (доопрацьовується) і розглядається у робочих групах у урахуванням предметів їх спеціалізації. За підсумками розгляду проекту робоча група приймає відповідний висновок, який направляється Голові Конституційної Асамблеї.

2. Після розробки (доопрацювання) та попереднього розгляду проекту у робочих групах, від передається до Ради Конституційної Асамблеї для його розгляду і обговорення в режимі пленарних засідань Конституційної Асамблеї.
 

Стаття N. Експертиза розробленого (доопрацьованого) проекту нової Конституції України

1. За рішенням Конституційної Асамблеї проект нової редакції Конституції України перед початком процедури розгляду в пленарному режимі направляється на юридичну, наукову чи іншу експертизу.

2. Проект нової редакції Конституції України направляється також до Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховного Суду України, до наукових та аналітичних установ.

3. Експертні висновки подаються до Конституційної Асамблеї не пізніше тридцяти днів з дня надходження проекту нової редакції Конституції України до конкретних органів та організацій.
 

Стаття N. Розгляд нової редакції Конституції України в пленарному режимі

1. Розгляд проекту нової редакції Конституції України здійснюється з процедурою трьох читань:

1. перше читання - обговорення основних принципів, концептуальних положень, структури проекту та прийняття його за основу;
2. друге читання - постатейне обговорення і прийняття проекту в другому читанні;
3. третє читання - прийняття проекту в цілому.

2. Після здійснення процедури другого читання проект нової редакції Конституції України публікується в засобах масової інформації для всенародного обговорення протягом шістдесяти днів.

3. Після розгляду результатів всенародного обговорення проекту Конституції України, Конституційна Асамблея приймає рішення про необхідність його доопрацювання або про перехід до процедури прийняття рішення за процедурою третього читання.
 

Стаття N. Заключні процедури щодо проекту нової редакції Конституції України після її схвалення Конституційною Асамблеєю

1. Після схвалення проекту нової редакції Конституції України Конституційною Асамблеєю за процедурою третього читання, він подається до Верховної Ради України та Президента України

2. Якщо Верховна Рада України не схвалить проект нової редакції Конституції України протягом тридцяти днів чергової сесії не менш як двома третинами голосів від конституційного складу Верховної Ради України, Конституційна Асамблея ухвалює звернення до Президента України про винесення нової редакції Конституції України на затвердження всеукраїнським референдумом.

3. Якщо Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним звернення Конституційної Асамблеї про винесення проекту нової редакції Конституції України на затвердження всеукраїнським референдумом не підпише відповідний указ, Конституційна Асамблея приймає постанову про винесення проекту нової редакції Конституції України на затвердження всеукраїнським референдумом відповідно до волі народу, вираженої за результатами всеукраїнського референдуму, проведеного відповідно до вимог частини третьої статті 2 цього Закону.