Розділ ІІІ Статус народних обранців та Конституційної Асамблеї

Стаття N. Статус народних обранців

1. Народний обранець - обраний відповідно до цього Закону представник українського народу до Конституційної Асамблеї і уповноважений ним протягом строку повноважень Конституційної Асамблеї реалізовувати установчу владу українського народу шляхом участі в підготовці нової редакції Конституції України.
2. Народним обранцем може бути обрано громадянина України, який на день виборів до Конституційної Асамблеї досяг двадцяти п’яти років, вільно володіє державною мовою та має право голосу.
3. Для забезпечення незалежної від безпосереднього державного впливу органів та посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування діяльності Конституційної Асамблеї вважати недоцільною участь названих осіб у виборах до Конституційної Асамблеї.
4. До повноважень народного обранця належить:

  1. участь у пленарних засіданнях Конституційної Асамблеї та роботі її органів;
  2. підготовка і подання пропозицій до проекту нової редакції Конституції України;
  3. право на виступи, участь в обговореннях питань на пленарних засіданнях Конституційної Асамблеї та її органів;
  4. викладення окремої думки як додатку до рішень робочої комісії Конституційної Асамблеї та до остаточного проекту нової редакції Конституції України;
  5. інші повноваження, передбачені актами, що регламентують діяльність Конституційної Асамблеї.

5. Народний обранець зобов’язується не претендувати на обрання (або призначення) на посади в органах державної влади протягом п’яти років після затвердження всеукраїнським референдумом нової редакції Конституції України, підготовленої за його участі Конституційною Асамблеєю.
6. На час виконання народними обранцями своїх повноважень їм забезпечуються належні житлові умови. Народним обранцям виплачується щомісячне утримання, розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.
7. Народні обранці здійснюють свої повноваження на постійній основі.
8. Держава створює необхідні умови для ефективного здійснення повноважень народними обранцями і гарантує недопущення втручання до їх діяльності будь-яких органів чи осіб.
9. Народний обранець під час реалізації свої повноважень зобов’язаний дотримуватись Конституції України, Законів України, загальновизнаних норм моралі.
10. На час виконання народними обранцями своїх повноважень за ними зберігається їх попереднє місце роботи (посада).
 

Стаття N. Набуття повноважень народними обранцями та Конституційною Асамблеєю

1. Повноваження народних обранців починаються з моменту їх реєстрації Центральною виборчою комісією за результатами виборів.
2. Повноваження Конституційної Асамблеї починаються після реєстрації Центральною виборчою комісією не менше двох третин від складу Конституційної Асамблеї в день першого пленарного засідання Конституційної Асамблеї.
 

Стаття N. Припинення повноважень Конституційної Асамблеї і народного обранця

1. Повноваження Конституційної Асамблеї припиняються у відповідне число відповідного місяця останнього року строку, визначеного статтею 3 цього Закону.

2. Повноваження народного обранця припиняються одночасно з припиненням повноважень Конституційної Асамблеї.

3. Повноваження Конституційної Асамблеї припиняються достроково, якщо за це рішення проголосує не менше двох третин від складу Конституційної Асамблеї.

4. Повноваження народного обранця припиняються достроково у разі:

  1. складення повноважень за його особистою заявою;
  2. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
  3. визнання його судом недієздатним або безвісті відсутнім;
  4. припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;
  5. його смерті.

 

Рішення про дострокове припинення повноважень народного обранця у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої цієї статті, приймається Конституційною Асамблеєю.

У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного обранця, визнання народного обранця недієздатним або безвісті відсутнім його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного обранця - з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.