Присутні: Лариса Заливна, Ганна Голубовська-Онісімова, Анатолій Пінчук, Олександр Букалов, Віталій Коротков, Микола Коробко, Едуард Ключко, Ярослав Філяк, Ганна Парфьонова, Володимир Горбач, Олена Кабашна, Юрій Резніков, Валерій Рєпін, Сергій Федоринчик,
Секретар: Андрій Когут

Порядок денний
1. Діяльність ГАУ в сучасній суспільно-політичній ситуації
2. Реорганізація структури ГАУ на базі платформ Східного Партнерства
3. Про продовження діяльності щодо Конституційної Асамблеї
4. Різне

Когут. Сучасна політико-суспільна ситуація (укладення Харківських угод, заяви журналістів про цензуру, початок студентських страйків) створює запит на активні дії, про що висловлювалися багато членів оргкомітету.
Розуміючи, що ГАУ є неформальною мережею, проведення акцій прямої дії на даному етапі розвитку ГАУ видається малоймовірним.
Натомість ГАУ як комунікаційне поле, може
1) допомагати в поширенні інформації про активні дії інших організацій.
2) висловлювати власну думку яка буде консолідованою позицією всіх учасників Асамблеї, а також поширювати заяви, пропозиції відозви (як це наприклад було щодо Постанов про Громадські Ради і що дало результат)
Важливим для нас є підтримка демократичних процедур і принципів громадської участі і уникнення партизації та популізму у заявах та позиціях.
Для того, аби ефективно діяти нам необхідно

• провести оновлення бази даних учасників ГАУ із чітким визначенням пріоритетів їх діяльності (за допомогою регіональних координаторів, сайтів Громадський простір та ГУРТ)
• створити своєрідний моніторинговий комітет (як колись пропонував В.Гарбар), який би відстежував актуальні теми, що потребують громадської реакції і готував пропозиції для Асамблеї
• налагодити співпрацю з іншими активними ініціативами (Мережа підтримки реформ, «Новий громадянин»).

Заливна. ГАУ повинно провести надзвичайну асамблею і напрацювали тези, що робити далі в даній ситуації. Емоції не є поганими, вони допомагають вичленити головне.
Можливо потрібно провести відповідну прес-конференцію в Києві.
Основну увагу варто приділяти поширенню інформації в Інтернеті.
Багато організацій пішли в підпілля, важко провести зараз перереєстрацію організацій-учасників.
Моніторинговий комітет варто створити.
Основне завдання працювати на майбутні місцеві вибори — працювати з виборцями щодо усвідомленого вибору.

Коробко. Може варто провести зустріч не в Києві, а там де є аудиторія, яку можна активізувати (наприклад Дніпропетровськ, Суми).
Варто мати дві розсилки. Одна для Оргкомітету, а інша для всіх учасників ГАУ. Це дозволило б брати участь в обговореннях активістам з малих міст.
Формування моніторингового комітету є потрібним.
Питання Конституційної Асамблеї важливе, але не на часі. В цьому питанні потрібно працювати на перспективу.

Заливна. Конституційна Асамблея на часі.

Парфьонова. Коли відбулась реорганізація Оргкомітету ГАУ, то 2/3 членів Оргкомітету було обрано за територіальним принципом. При цьому, логічно було б зробити обласні мережі ГАУ, представником яких і повинен бути член Оргкомітету, як це ми зробили на Херсонщині. Діяльність обласних мереж, на наш погляд, має бути зосереджена на актуальних місцевих питаннях з донесенням до суспільства консолідованої позиції громадянських організацій (мереж ГАУ) по них та розгляду і підтримці (або ні) всеукраїнських ініціатив. На мій погляд, потрібна саме така структура — вона буде, в т.ч. давати відповідь на те, хто входить до мережі ГАУ. Тобто це питання щодо оновлення бази даних членів організацій ГАУ.
Створювати моніторинговий комітет не має сенсу. Оргкомітет і є ним. Треба думати про те, як зробити так, щоб проблеми не зависали, коли вони заявлені.
Варто щоб ініціатор сам брався координувати заходи по своїй пропозиції.
Варто визначитися, як Оргкомітет має тут працювати, як це має відбуватися.

Ключко. Варто внести в практику виїзні засідання. Коли не проводяться інформаційні кампанії ГАУ, такі виїзні заходи будуть позитивно впливати на розвиток ГАУ.
Робота з партнерами має вестися постійно. Окремою варто зазначити потребу в PR-менеджері.

Федоринчик. Потрібно розуміти, що ГАУ не може адекватно зробити Конституційну Асамблею. Я невдоволений її діяльністю. Але стан громадянського суспільства є теж плачевним.
В даній ситуації варто діяти в напрямках розвитку громадянського суспільство. Варто визначити, який реальний стан громадянського суспільства (наприклад, замовивши соціологам дослідження).
Варто обережно ставитися до намірів робити чи заявляти щось від імені всього громадянського суспільства. Поки не розібралися з тим які існують громадські організації.

Горбач. Головне питання — чим займатися. Проблемами громадянського суспільства чи питаннями Конституційної Асамблеї. Ці дві думки були присутні з самого початку існування ГАУ. Чи варто зупинитися на котромусь із них чи варто робити обидва?

Пінчук. Якщо проаналізувати все, що відбувалося з Харківськими угодами тощо, можна зробити висновок, що в країні відбувається процес громадянської деградації.
Проявилась слабкість третього сектору, неспроможність з боку громадських організацій сформулювати своє бачення щодо ризиків для України – такого не відбулось.
Якщо казати про нову владу – треба зрозуміти що влада буде прислуховуватися до громадськості в двох випадках – якщо здадуться цікавими з точки зору корпоративних інтересів (іноді може бути), в іншому випадку вона розуміє лише силу. Вона готова до застосування сили проти сили.
Завдання ГАУ, як найбільшої мережі ГО – провести певну структуризацію самих ГО, тут варто створювати не моніторинговий комітет, а повернутися до старих напрацювань про робочі органи ГАУ. До наступного Оргкомітету, який провести впродовж трьох-чотирьох тижнів і на ньому затвердити це положення.
Це і питання реєстрації, і питання оперативного реагування, і можливі регіональні заходи.
Має бути проведена структуризація громадських організацій.
Навіть варто провести моніторинг громадських організацій взагалі (хоча б національним та регіональним, а бажано з урахуванням районів) за певним критеріальним набором — це своєрідне «орієнтування на місцевості».
Друге питання – питання ГКА, це трохи інше ніж КА, як те питання, яке може провести певну сепарацію суспільства, виявлення людей, які мають бажання створити державу іншої якості на тлі держави яка розкладається. Це певний ідентифікатор, як для певної ГО так і для людини – громадянина України.
Два процеси – структуризація ГС, другий – структуризація суспільства.
Варто говорити про Громадянську Конституційну Асамблею. Щоб створити певне середовище з якого з’являться інші суспільні активності через які створяться умови для появи сили, що тиснутиме на владу, або через внутрішньо-процедурні речі і контролем за їх дотриманням зможемо зменшити наявні негативи.
Пропоную — доробити і винести на затвердження положення.
Звернутися до донорів щодо підтримання ініціативи структурування ГС та ініціативи скликання ГКА.
Пропоную наступний план організаційних заходів щодо скликання Громадянської Конституційної Асамблеї:
1. Розробка Положення про Громадянську Конституційну Асамблею та Звернення ГАУ до решти громадських організацій щодо участі в скликанні ГКА.
1.1. Положення про ГКА має містити:
1.1.1. Принципи формування Громадського виборчого реєстру (реєстру членів НУО, які входять до мережі ГАУ, та тих, які приєднаються до організацій, що скликають ГКА).
1.1.2. Критерії підтвердження громадянського характеру діяльності НУО, які бажатимуть приєднатись до скликання ГКА.
1.1.3. Принципи формування та діяльності Громадянської виборчої комісії по виборах делегатів ГКА.
1.1.4. Вимоги до кандидатів в делегати ГКА.
1.1.5. Принципи висування кандидатів в делегати ГКА.
1.1.6. Регламентація виборів в делегати ГКА (основний варіант — обрання прямим голосуванням членів Громадського виборчого реєстру в багатомандатних мажоритарних регіональних округах на основі чисельності членів Громадського виборчого реєстру.
1.1.7. Регламент діяльності ГКА.
2. Затвердження Положення про Громадянську Конституційну Асамблею та Звернення ГАУ до решти громадських організацій щодо участі в скликанні ГКА оргкомітетом або безпосередньо.
3. Формування Громадянської виборчої комісії по виборах делегатів ГКА.
4. Формування Громадянською виборчою комісією по виборах делегатів ГКА Громадського виборчого реєстру.
5. Безпосередньо висування кандидатів та вибори делегатів ГКА.
6 Скликання та діяльність ГКА, яка має завершитись затвердженим текстом Громадянської Конституції України.
7. Збір підписів щодо проведення Всеукраїнського референдуму із затвердження Громадянської Конституції України, як нової редакції Конституції України.

Рєпін. Структуризація ГО – це має бути основний етап для ГАУ. Вона не є політичною площадкою, тому варто розвивати не як політичну платформу. Питання реєстрації є складним.
Потрібен моніторинг ГО і варто також розширити спектр організацій з якими ми працюємо. Варто звернути увагу на ОСББ та ОСН.
Питання про ГКА правильне і грамотне. Забувати про цю роботу не варто.
Питання про моніторинговий комітет вартісне.

Голубовська-Онісімова. Проблеми щодо вчасного реагування, з якими стикалася ГАУ, мали дві основні причини.
1. Брак оперативного реагування, 2. Відсутність конкретної спільної справи.
Пункт перший та третій є взаємодоповнюючими. Якраз підготовка і проведення ГКА і є інструментом який може дати відповідь на багато потреб.
Це має бути основною діяльністю ГАУ. Такий захід може мати виконувати декілька функцій. Це щось на зразок рольової гри, яка може також бути і навчанням, і демонстрацією.

Парфьонова. Все що ми почули це два напрямки.
1. ГКА — це місія. Конституція – це не тільки правила гри, але й наше спільне бачення, в якій країні ми хочемо жити. Тобто розробка і прийняття народної конституції, якої ми всі прагнемо, це процес, який дозволить сформулювати це наше спільне бачення і сконсолідувати зусилля для її прийняття. Цим шляхом, треба іти з залученням експертів, ресурсів, маючи на меті, в т.ч. «пропаганду» цивілізаційного вибору країни на основі інтеграції до європейських цінностей.
2. Що стосується таких речей, про які говорив А. Пінчук, як структуризація організацій тощо, то це не що інше, як розвиток ГС. І це той напрямок, на якому ГАУ, на мій погляд, теж повинна зосередити свої зусилля. Без того, щоб ідея розвитку дієвого громадянського суспільства не стала ідеєю середнього українця, побудувати це саме громадянське суспільство і нормальну країну дуже важко. Я пропоную ГАУ щорічно проводити всеукраїнську конференцію, присвячену питанням розвитку громадянського суспільства в Україні, на якій розглядати проблеми і перспективи, шляхи розвитку, можливості внутрішньої і зовнішньої співпраці організацій громадянського суспільства, в т.ч. і на платформі східного партнерства.
Тобто, нам варто йти двома шляхами.

Заливна. ГАУ — це майданчик для того щоб зв’язати середню ланку ГО з аналітичними організаціями.

Букалов. Останнім часом ми багато говоримо про те що варто робити, але ми не говоримо про те хто і що буде робити.
Не думаю, що ГАУ має бути організацією, яка буде робити масові заходи.
Важливо щоб були розроблені алгоритми суспільних дій. Є багато активних громадян які б хотіли це робити.
Ми багато говорили про ГКА, але ніколи не говорили про те яким чином. Сьогодні потрібно публічно розробити яким чином вона має відбутися. Що має стати кінцевим продуктом. Розкласти цю процедуру по кроках.
Варто також робити точкові заходи по інших проблемах. Але небезпека є в тому що є велика небезпека, що мало хто погодиться на ці дії.

Резніков. Кількість зареєстрованих організацій велика, але дійсно діючих мало. Ще менше тих хто готовий робити ті чи інші заяви.
Ми зараз не готові провести ГКА.
ГАУ має реагувати шляхом заяв.

Коротков. Варто проводити в регіонах роботу з людьми. Люди відчувають страх.

Кабашна. Якщо не буде регіональних мереж, тоді нічого не буде.
Потрібно говорити про конкретні питання, є пропозиція підтримати ЗНО, як єдину реформу.

Пінчук. Пропоную наступний проект рішення Оргкомітету
1. Підготувати проект положення про робочі органи ГАУ, після цього створити і щоб вони почали працювати.
2. Доручити секретарю та координатором провести моніторинг громадських організацій та ініціатив в регіонах.
3. Зібрати до наступного оргкомітету пропозиції щодо проведення регіональних слухань по розвитку ГС.
4. Звернутися до правління Фонду «Відродження» та інших донорських організацій щодо структуризації ГС та скликання ГКА.

Федоринчик. Пропозиція провести пілотний тур в регіонах в одній з областей, проводити живі зустрічі з існуючими громадськими організаціями, а також з тими хто готовий брати участь в громадському житті.
Навчання громадських активістів.
Інвентаризація громадських організацій.
Зробити посібник про приклади досягнень громадських організацій.

Горбач. Треба проводити цього року форум і вже починати думати про актуальний порядок денний.
Питання про ГКА має бути розглянуте і прийняте на черговій ГАУ.

Кабашна. Є сенс провести Асамблею осінню. Діяльність в рамках Східного Партнерства варто проводити.

Когут. Пропонується проводити діяльність в рамках Східного партнерства за двома взаємопов’язаними напрямками:

• національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства
• формування профільних мереж ГАУ

Етапи:
І. Проведення зустрічей щодо:

• оновленого формату діяльності ГАУ;
• тематичних напрямків (профільних мереж), у яких готові працювати ті чи інші ГО;
• конкретних дій, акцій та кампаній, в яких готові брати участь ті чи інші ГО.
• Створення робочої групи для розробки нового формату Громадянської Асамблеї України, а також його втілення.

ІІ. Створення національної платформи Східного Партнерства
Проведення Форуму Громадянського суспільства Східного Партнерства в листопаді 2009 року в Брюсселі започаткувало нові інструменти громадської участі. Незважаючи на численну делегацію українських організацій подальша діяльність в рамках цієї ініціативи пройшла без їх активної участі.
Етапи:
1. Формування спільного комунікаційного поля - створення та модерування Інтернет-розсилок
2. Підготовка те проведення установчої конференції національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства на основі ГАУ.
3. Формалізація створених комунікаційних робочих груп в рамках чотирьох тематичних платформ.

• демократія, права людини, належне врядування і стабільність
• економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС
• довкілля, зміна клімату та енергетична безпека
• контакти між людьми

Робочі групи можуть бути створені відповідно до 12 профільних політик ЄС.
Відбір учасників Форуму здійснюватиме оргкомітет.
ІІІ. Формування комунікаційних профільних мереж ГАУ
Передбачає тематичне структурування організацій-учасників ГАУ відповідно до платформ Східного партнерства.
Передбачатиме проведення тематичних регіональних дискусій та круглих столів у Києві.
Визначення тематичних напрямів передбачає:

• визначення робочих груп та їх координаторів;
• визначення зацікавлених ГО до діяльності у певних робочих групах;
• визначення першочергових пріоритетів діяльності робочих груп;
• формування відповідних каналів комунікації та розвиток взаємодії

IV. Оновлення структури ГАУ
Передбачає оновлення структури ГАУ на основі трьох компонентів:

• регіональне представництво (на зразок сучасного Оргкомітету, сформованого на основі делегування від областей);
• фахово-тематичне представництво (на основі чотирьох платформ, організованих в рамках інтеграції інструментів Східного Партнерства та міжплатформенних робочих груп);
• мережеве представництво (на основі представництва фахових мереж, коаліцій, громадських кампаній та загальнонаціональних громадських ініціатив).

Формат співпраці буде визначено в рамках роботи робочої групи.
V. Посилення Секретаріату ГАУ
Без посилення Секретаріату здійснення масштабних змін мало можливе. Необхідне залучення як мінімум ще двох осіб.

Голубовська-Онісімова. Співпраця України та ЄС — це чи не єдиний чинник який може спонукати наш уряд до реформ.
Ініціатива Східного Партнерства, як багатосторонній формат такої співпраці, надає можливості міжнародної співпраці ОГС через ФГС, а через національний сегмент - впливати на виконання урядом України своїх зобов’язань.Є набір інструментів, які можна використовувати. Необхідно проаналізувати взаємозв’язки між будовою ГАУ, структурою та напрямками діяльності ІСП та НФГС, щоб не втратити напрацювання ГАУ, а скористатися СП для підсилення ГАУ і реалізації її завдань. Необхідно організувати і провести тренування для учасників ГАУ щодо ІСП, оскільки будова її досить складна.

Вирішили:

• Підготувати оновлений проект Положення про засади діяльності ГАУ.
• Провести інвентаризацію та структурування організацій учасниць ГАУ.
• Розпочати діяльність щодо національної ініціативи Східного Партнерства.
• Звернутися до МФ «Відродження» та інших фондів щодо підтримки діяльності ГАУ щодо:
  • сприяння, активізації та підтримки місцевих громадських ініціатив;
  • ініціатива скликання ГКА, зокрема в першу чергу розробки та узгодження процедур її скликання згідно плану організаційних заходів, що додається.
• Розглянути в електронному режимі питання щодо необхідності проведення чергової Асамблеї.