Фотогалерея

Третя Асамблея 13

Протокол засідання Оргкомітету ГАУ від 04.03.2009

10.03.2009 - 16:56 | admin

Присутні: Віталій Загайний, Едуард Ключко, Ольга Айвазовська, Микола Коробко, Олександр Северин, Володимир Ханас, Володимир Горбач, Олег Рибачук, Дмитро Калітвенцев, Олександр Букалов, Світлана Заліщук, Юрій Резніков, Ганна Голубовська-Онісімова, Анатолій Пінчук, Ігор Зубко, Євген Бистрицький, Любов Лук’янцева
Секретар: Андрій Когут
 
Порядок денний
1. Огляд регіональних круглих столів
2. Залучення різних громадських середовищ до НГАУ
3. Проведення круглих столів у рамках підготовки Асамблеї (дата проведення, запрошені експерти тощо)
4. Визначення порядку денного Асамблеї 29 березня 2009 (кількість секцій, доповідачі, модератори, резолюції тощо)
5. Різне

1. Огляд регіональних круглих столів
Ханас. (про Тернопільський, Волинський, Хмельницький, Закарпатський та Харківський) Поряд з кризою політичною і економічною криза присутня і в громадському секторі. Зацікавленість до дії громадських організацій зросла, як з боку ЗМІ так і інших асоціацій.

Можна визначити значну для нас проблему, а саме те, що ГАУ починають вважати істиною в останній інстанції. Неодноразово можна було зустріти думки, що “ви нам скажіть, що робити” тощо.

Позитивом є те, що вперше до дискусії починають долучатися журналісти не як слухачі, а як представники громадянського суспільства.

Почастішали пропозиції щодо створення майданчиків ГАУ в регіонах. Були також пропозиції щодо організації певних акцій.

Аналізуючи місцеві вибори в Тернополі можна зробити висновок, що багато ідей висловлених громадськими організаціями і під час ГАУ, і в під час інших ініціатив були тезово включені в програми партій на місцевих виборах.

Загайний. (про Львівський) Основним питанням на порядку денному було: “яку діяльність можуть проводити громадські організації?”. Більшість учасників прийшли до того, що в основному криза є політичною. На що згодом наклала відбиток світова криза і ми отримали сучасну ситуацію в країні.

Учасники обговорення зазначали, що важливим фактом є необхідність згуртування влади.

В ході дискусій прийшли до висновку, що є дві кампанії які треба реалізовувати:

1. навчання громадян, як правильно відстоювати свої права,

2. тим котрі звільнені з роботи, як започаткувати свою справу.

Також вирішили, що сьогодні варто ініціювати вироблення етичного кодексу політики – не закону, а лише норми суспільства.

Калітвенцев. (про Луганський) Також є помітними завеликі сподівання щодо ролі ГАУ.

Серед пропозицій були побажання зменшувати виборчий бар’єр. Щодо кризи варто зауважити, що три місцевих підприємства увійшли в число найприбутковіших в Європі. На круглому столі зазначали, що криза більшою мірою банківською.

Ключко. (про Дніпропетровський) Обговорення пройшло дуже активно. Не було помітно жодних політичних суперечок. Говорили про необхідність створення експертно-аналітичного клубу.

Коробко. (про Дніпропетровський) Участь в дискусії зросла кількісно та якісно. Було запропоновано робити регіональні періодичні тематичні збори.

Можна говорити про створення координаційного центру у Дніпропетровську. Була напрацьована ідея проведення регіональної конференції.

Є пропозиція перейти на проведення круглих столів, але не в обласних центрах.

Букалов. (про Донецький) Зібрання відбулося у експертному форматі. Основний мотив: великий скепсис до можливостей громадськості впливати на сучасний стан речей. Влада не бачить громадськість.

Багато представників організацій зазначали, що вони можуть робити те, що вони вже й так роблять.

Бракує обміну інформацією щодо того, що відбувається в інших регіонах.

Ключко. Від учасників Дніпропетровського обговорення хочу подякувати за аналітичний матеріал.

Резніков. (про Хмельницький) По суті підтримали ті ж питання, що й в минулому. Підтримали також ідею щодо відкритих списків.

Довго обговорювали питання діяльності ГО в умовах кризи. Згадували те, що більшість ГО підписували угоду з мерією. Вирішили повернутися до цього договору.

Зараз триває робота щодо визначення конкретних питань, які планується винести на зустріч з міським головою — продовжити договірну співпрацю з мерією.

"Карітас" запропонував організувати громадську приймальню. До певної міри це спровокував також Є.Бистрицький під час свого попереднього візиту. Для початку вирішили переглянути які є діючі громадські приймальні.

Лук’янцева. (про Кіровоградський) Цікавим моментом було те, що громадськість більше обговорювала місцеві проблеми: перше, що варто зосередитися на виборчому законодавстві; друге — посилити увагу до бюджетних питань.

Було розроблено опитувальник щодо того, як вийти із кризи. Зараз триває збір матеріалу.

2.3.4. Порядок денний, круглий стіл, залучення середовищ

Горбач. В основі всіх реформ, згідно естонського досвіду, лежить реформа Конституції.

В Естонії прийнято декларацію спільних інтересів, яка була прийнята на Громадянській Асамблеї Естонії.

Можливо варто запросити на Асамблею іноземних дипломатів.

Потрібно запросити не політиків, а представників силових структур а також представників судової гілки влади (наприклад голову Конституційного суду), а також членів громадських рад.

Необхідним є започаткування постійно-діючого круглого столу на тему Конституційної реформи (Дацюк, Матвієнко).

Пропозиція до секцій: секція щодо проблем громадянського суспільства

Букалов. Основне повідомлення ГО до тепер — щоб влада щось робила. Варто змістити акценти і зробити одну компоненту, а саме що ми самі маємо робити щоб спровокувати владу на відповідні дії. Для обговорення подібного зміщення акцентів і варто робити окрему секцію.

Питання процедури є більш важливішим ніж питання змісту.

Саме тут розглядати питання громадських кампаній.

Пінчук. Щодо загальної організації роботи ГАУ. Варто не робити під час відкриття огляду по регіонах — це має бути в роздаткових матеріалах.

Натомість зробити номінальне відкриття. Люди розходяться по секціях, при цьому відразу орієнтувати учасників на продукування пропозицій. На відкритті говорити про те, що будемо робити.

Після цього має бути відповідна перерва. Повинна бути створена робоча група. Яка має відпрацювати пропозиції, які будуть озвучені на секціях — мінімум два члени робочої групи ведучі секції.

Пленарну частину продумати в наступний спосіб: доповідь від Оргкомітету щодо останніх дій НГАУ, в рамках озвучення пропозицій розроблених експертним круглим столом. Потім доповіді секцій, і в кінці резолюції.

Щодо секцій — чотири секції:

1. розвитку громадських інституцій, їх взаємодії і їх ролі в суспільстві загалом

2. обговорення щодо вироблення пропозицій, яким чином це може бути зроблено і що для цього можуть зробити ГО

3. питання пропозицій від ГО — громадянам. Розвиток громадських ініціатив низового рівня, створення кондомінімумів – методологія.

4. питання кризи як такої — пропозиції ГО щодо подолання кризи в повному обсязі. Що саме зараз має влада діяти в даний момент — найбільш експертна секція.

Щодо президентських виборів: якщо до проведення їх не відбудеться змін політико-правової системи та правил гри (виборче законодавство, прозорість влади, механізми відповідальності, чітка регламентація повноважень органів влади, персональної відповідальності тощо), то вибори лише погіршать ситуацію і обговорювати їх варто в цьому контексті.

При відкритті бажано зробити узагальнюючу постановку питань.

Лук’янцева. Запрошувати потрібно всіх. Наприклад можна запросити 100 найвідоміших людей.

Щодо секцій. Про вибори Президента треба говорити, вибори напевне будуть у жовтні.

Рибачук. Про Президентські вибори варто говорити. Проблемою є те, що у нас намагаються підмінити партії псевдополітичними структурами. Це є спробою використання ГО для політичних інтересів.

Подібні дії дискредитують ГО, і підривають довіру до громадського сектору.

Треба розповсюджувати інформацію про ГАУ. Для розвитку є важливо шукати партнерів з інших європейських структур.

Варто лобіювати, щоб законодавче регулювання ГО в Україні відповідало європейському рівню.

Можливо варто до Президентських виборів зробити дискусії. Питання ж до кандидатів визначатимуть громадські експерти.

Пінчук. Додатково запропонувати від ГАУ вимогу і  конкретні базові проекти щодо змін до законодавства – прозорість, вибори, вплив громадськості.

Якщо вдасться запропонувати у відкритому режимі провести обговорення пропозицій ГО.

Северин. Безперечно обговорювати Президентські вибори, формулювати і ставити вимоги перед кандидатами, моніторити включення цих вимог до програм і – у подальшому – втілення цих програмних вимог.

Пропоную не робити ГАУ "надзвичайною", щоб, в умовах коли ми не можемо запропонувати надзвичайних кроків, даремно не істеризувати суспільство.

Щодо запрошених: запросити дипломатів. Також запросити представників ООН, Єврокомісії, інших міжнародних структур, що мають представництва в Україні

Пресу варто кликати тільки на заключне пленарне засідання, щоб сфокусувати її увагу на найголовнішому.

Не згоден щодо не запрошення квазіполітичних рухів, таких як рухи Гриценка, Яценюка, Кириленка, через побоювання їхніх намагань використати ГАУ у своїх інтересах. По-перше, щоб знати, як вони намагатимуться використовувати, ми маємо це вивчати. По-друге, "на них" скоріше ніж на багатьох з нас, прийдуть ЗМІ і ми маємо враховувати, що "нема інформаційного приводу" – нема події. По-третє, ми можемо самі їх використати, якщо вони підтримають вимоги ГАУ, підпишуться під її резолюцією. При тому запрошувати їх треба без надмірних реверансів, як рівних серед рівних.

Букалов. В запрошеннях обов’язково вказати, що коли й буде відбуватися.

Чи будемо реагувати на запрошення РНБО та обіцяну співпрацю.

Варто продумати в якому ракурсі запрошувати ці три квазіорганізації.

Загайний. Є пропозиція щодо назви: Антикризова ГАУ.

Секція про громадянське суспільство потрібна.

Ще варто зробити секцію про вибори, не тільки президента, а й наприклад міських голів.

Варто також проговорити питання про етичний кодекс.

Яценюк і інші нічого нового не придумали. Всі інші робили те ж саме. Проте не варто від них не відмежовуватися.

Горбач. Вибори не мають бути окремою темою. Має бути загальна тема "демократія проти диктатури".

Коробко. Ми подаємо мало сигналів про результати моніторингу. Варто щоб була секція: "оцінка діяльності владних інститутів" на якій політологи могли б зробити системний аналіз.

Ми в основному концентруємо увагу на віддаленій перспективі, натомість є нагальні питання, наприклад комплексний закон про вибори тощо.

Дипкорпус, як і журналістів, варто запрошувати на короткий час (заключне пленарне).

Ханас. Ми раніше говорили про дотичне середовище асоціацію міст України.

Питання місцевого самоврядування варто винести на окреме питання.

Подібний маніфест, як і у Естонії мав би бути зроблений і у нас.

Потрібно визначити, що далі із співпрацею з РНБО

Варто скласти список з депутатів та заборонити їм балотуватися і займатися політикою — своєрідна громадська люстрація.

Окрему секцію щодо моніторингу можливо варто зробити.

Пропозиції до секційних обговорень:

1. розвитку громадських інституцій, їх взаємодії і їх ролі в суспільстві загалом (політико-правова система)

До секцій 1. – щодо проблем громадянського суспільства

2. обговорення щодо вироблення пропозицій яким чином це може бути зроблено і що для цього можуть зробити ГО

Варто також проговорити питання про етичний кодекс – не легалізовані.

Має бути тема "демократія проти диктатури".

Питання місцевого самоврядування – варто винести на окреме питання.

3. питання пропозицій від ГО – громадянам. Розвиток громадських ініціатив низового рівня, створення кондомінімумів – методологія.

Варто змістити акценти і зробити одну компоненту – що ми самі маємо робити щоб спровокувати владу на відповідні дії до нас. Для обговорення таких акцентів і варто робити окрему секцію.

4. питання кризи як такої – пропозиції ГО щодо подолання кризи в повному обсязі. Що саме зараз має влада діяти в даний момент – найбільш експертна секція.

Окрему секцію щодо моніторингу – можливо варто зробити.

Про вибори Президента треба говорити, вибори напевне будуть у жовтні.

Ще варто секція вибори – не тільки президента, а й наприклад міських голів.

Пінчук. Не ставити окремо питання виборів, як таких. Вибори — інструмент формування влади, а ГАУ ставило питання про зміну системи влади і зокрема виборчої системи.

Яким чином можемо казати про імплементацію цих змін? Як зробити так щоб з нами рахувалися? Як досягнути результатів? Ось основні питання для розгляду на секціях.

Зубко. Реальні механізми участі, їх немає і на це потрібно звертати увагу.

Резніков. Всі прийшли до висновку що немає умов для діяльності громадянського суспільства.

Є також проблема, що всі державні установи непомітно перейшли на платні послуги.

Айвазовська. Щодо роботи громадськості, то варто пропрацювати в робочій групі пропозиції. Де б окремо розглянули ініційовані законопроекти.

Можна попередньо підготувати пропозиції та затвердити на секції, а потім на ГАУ.

Коробко. Ми недооцінюємо, що закон про вибори є надзвичайно важливим питанням.

Треба зараз акцентувати на питанні виборчого законодавства.

На рівні районів неможливо фактично зареєструвати ГО.

Букалов. Є важливим після назви секцій – чотири-п’ять питань деталізації. Можливо додати які питання не обговорюються.

Айвазовська. Можливо варто підтримати резолюційно законопроект Лациби-Віннікова.

Говорити про виборчий кодекс. Уніфікації досягнути складно, але має бути єдиний виборчий кодекс.

Ханас. “Демократія проти авторитаризму” – як варіант назви секції.

Назви секцій повинні звучати. Однозначно повинна деталізація.

Ключко. Передбачити громадську діяльність, як професійну зайнятість. Розробити механізми як враховувати стаж тощо.

3. Пінчук. Обговорити на круглому столі пакет пропозицій, які б могли потрапити в роздаткові матеріали. Також варто щоб були розроблені пропозиції в резолюцію.

Треба організувати проміжне робоче засідання на якому визначитися із запрошенням представників інших громадських організацій. Секретар разом з регіональними координаторами мають скласти базу даних по громадських організаціях та ініціативах, а

члени Оргкомітету мають запропонувати та заветувати ті чи інші організації та особи.

Букалов. Підсумкові документи: варто продумати чи варто робити одну резолюцію. Вбачається зручним зробити декілька документів.

Зубко. Ми запрошували подібні ініціативи, але тут треба бути обережними у співпраці з ними. Оскільки вони працюють провокаційно і на публіку.

Бистрицький. Правління просить три позиції, які мають бути ретельно виписаними.
1. Відносин між ГО та протестними і громадсько-політичними рухами. Можливо зробити окрему секцію чи обговорення на цю тему
2. порядок денний і логістика, може потрібно організувати мініоргкомітет щоб дописати проект порядку денного. Хотілося б його мати якомога швидше.

Вирішили:

Затвердити наступний проект порядку денного
Реєстрація учасників (9:00 - 10:00)
Відкриття (10:00 - 10:30)
Секційні засідання (10:45 - 13:30)
1. Самоорганізація громадян та їх об'єднань — один з головних засобів подолання кризи. (методологічна)
2. Стан громадянського суспільства в умовах кризи — досягнення, проблеми, перспективи. (взаємодія та розвиток)
3. Зміна засад політико-правової системи в Україні — передумова виходу з кризи. (імплементація вимог ГАУ)
4.Позиція інституцій громадянського суспільства щодо стратегії розвитку України та шляхів подолання кризи. (експертна, стратегічно-антикризова)
Перерва (13:30 - 14:30)
Заключне пленарне засідання (14:30 - 16:00)

Провести експертний круглий стіл 12 березня.

Питання запрошення додатково розглянути у електронному варіанті.
 

щодо регіональних гау

Нам соромно за висновки, до яких прийшли наші львівські колеги...

Posted by zhukryk on Сб, 14/03/2009 - 01:36
відповісти