24.03.2009 - 14:25 | admin
- Розпочати процеси децентралізації влади. Місцеве самоврядування має отримати ширші права і не зазнавати диктату з Києва.
- Земельна реформа. Потрібно покінчити з масштабним земельним розкраданням і гостро підняти проблеми екології та дотримання природоохоронного законодавства.
- Запровадити чіткі і прозорі тендерні процедури та посилити контроль.
- Розпочати просвітницьку діяльність серед населення на тему кризи та шляхів виходу з неї; паралельно розпочати програми навчання фінансової грамотності населення.
- Створити громадську комісію, яка б займалась контролем руху державних коштів та ефективності цих процесів.
- Реформувати систему надання послуг державою. Зробити її якісною, максимально доступною, а також прозорою.
- Вивести суди, міліцію та прокуратуру з під впливу політиків.
- Налагодити роботу відділів внутрішньої безпеки МВС, як окремої спеціалізованої структури поза механізмом МВС забезпечити незалежність цих співробітників від колег з інших підрозділів регіону. Запровадити жорстку відповідальність влади за бездіяльність та порушення законодавства. Зробити їхню діяльність прозорою і відкритою.
- Провести вибори депутатів ВРУ за пропорційною системою з відкритими списками; та депутатів місцевих рад за мажоритарною системою.
- Потрібно обмежити імунітети представників різних гілок влади і приватних житі та діяльності.
- Налагодити чітку систему контролю за законодавством, не допускаючи впливу на неї з боку влади, та створити контроль за контролем.
- Переглянути існуючу податкову систему та змінити механізми та формули передачі грошей в центр. Залишати не менше 60% податків на місцях.
- Потрібно переглянути кількісний склад місцевого самоврядування в сторону зменшення по відношенню до кількості населення.
- Перевести депутатські діяльність на місцях на професійну основу, покращивши продуктивність їхньої діяльності та обмеживши їхню поза депутатську діяльність.
- Розпочати діяльність шкіл місцевого самоврядування, що будуть навчати депутатів місцевих рад.
- Визнати факт існування духовно-етичної кризи, як суттєвого фактору дестабілізації держави.

