24 листопада відбулась презентація Громадянського законодавчого пакету від Громадянської Асамблеї України (мережа, що об'єднує близько 400 організацій та інституцій).

Що відчувають батьки після народження дитини? Що відчуває дитина, з’явившись на світ? Про що думає людина перед обличчям смерті?

Спробуйте проаналізувати ваші відповіді і знайдіть у них спільність.

А тепер озирніться навколо.

Пропонуємо Вашій увазі проект Конституції підготований Харківською Правозахисною Групою.

На сьогодні вже не викликає серйозних заперечень необхідність зміни в Україні існуючої виборчої системи на систему, яка б скористалася позитивними якостями відкритих партійних списків, що існують ще з 2006-го року, і яка б нарешті дала змогу українським виборцям отримати реальну, а не декларативну можливість впливати на формування складу Верховної Ради.

Власне тепер суперечки точаться не з приводу необхідності змін, а з приводу того, яка ж система на сучасному етапі розвитку громадянського суспільства є найоптимальнішою.

З кожним днем Україна глибше занурюємося у кризу. Але безлад в країні не зупинився, а навпаки. Боротьба усіх з усіма набирає обертів. Вже не тільки парламентські корпорації на чолі з Тимошенко, Януковичем і Ющенко та іншими зжирають одне одного – всередині них самих почалась затята боротьба.

Тимчасове припинення війни між президентом та прем'єр-міністром вмотивоване лише кредитом МВФ. Тобто бажанням відтягнути дефолт. Адже кредит не вирішує кризових проблем – він пролонгує ще на декілька місяців існування неефективної економіки і знижує ймовірність соціального вибуху.

Гражданский Форум в условиях кризиса – это ресурс гражданских действий. Но я задаю вопрос: этот ресурс у нас способен хотя бы к простому воспроизводству? Иначе говоря: наши действия, наши идеи, наши инициативы имеют на выходе некий социальный результат? Или все это остается втуне и никому не нужно?

Проблема в том, что социальный результат гражданских действий как социальный капитал возможен лишь в условиях, когда эти действия интегрированы в  такие базовые институты общества, как трудовые отношения, собственность, информационно-сигнальная система. Без такой интеграции всякие «форумы» - упражнения в схоластике.

Країна знову опинилась у глухому куті. Україна не скористалася шансом на швидке соціальне оновлення та радикальні політичні і економічні реформи, надані проголошенням незалежності у 1991 та Помаранчевою революцією 2004 років.
 
З тих пір майже кожна наступна подія у політичному житті є збуванням наших найбільш песимістичних прогнозів.
 

Ми опинилися в державі, владу в якій захопили спочатку комуністичні бюрократи та олігархічні клани, а потім й партії-корпорації, які задля збільшення цієї влади, готові нищити один одного, саму державу та суспільство – тобто нас з вами.

Як не крути, але проблеми з відкритістю передвиборчих партійних списків в Україні не існує. Хто хотів, той знаходив ті списки і в 2006-му, і у 2007-му роках.

Який сенс в існуванні відкритих списків, якщо ми нині не маємо можливості проголосувати за конкретного кандидата із цього списку?

Тому проблема партійних списків – не в розкритті їхньої таємниці, якої не існувала, бо ці списки передаються у ЦВК, а в існуванні дієвого і прямого механізму голосування, який би давав би виборцям змогу обирати найкращих кандидатів із запропонованих партіями списків.

Анотація: У цьому тексті аналізуються другий і третій розділи чинної Конституції і надані постатейні рекомендації щодо змін та доповнень до них, а також обґрунтовується необхідність введення нових розділів до Конституції – „Громадянське суспільство” і „Екологічна безпека”. Сподіваємося на відгук та просимо всіх зацікавлених надсилати свої міркування, коментарі, пропозиції щодо змін та доповнень.

Конституція надто важлива річ, щоби довірити її політикам

17 років існує квазідержава Україна, але все якось без ладу. А тепер – після однієї конституційної реформи й на порозі другої – порядку не стало зовсім. Бо для неметеної хати не конче треба в ній семи господинь. Вистачить і трьох – президента, прем’єра і парламенту. Які не можуть замітати в хаті, бо перманентно видирають одне в одного з рук віник. Адже права кожної на віник нечіткі й туманні. Як то кажуть, "погано виписані". "Чого ж їх так погано писали? 17 років не вистачило?" – запитає хтось.